Ця подія у травні 1905 року була ініційована орденом єзуїтів, що був протягом тривалого часу забороненим у австрійській монархії. Для польської громади міста і Католицької церкви, по суті, ця подія стала свідченням відродження польського характеру Львова.
Історія
У травні 1905 року у Львові відбулася коронація ікони Богородиці. Ця подія мала величезне символічне значення для польської громади міста і для Католицької церкви, зібрала на площі декілька тисяч осіб. Оскільки попередні подібні заходи проводилися у Львові ще до розподілу Речі Посполитої (востаннє — у 1751 році), а коронація ікони 1905 року була ініційована орденом єзуїтів, який протягом тривалого часу був заборонений австрійською владою, то подія сприймалася як свідчення відродження польського характеру міста.
Сам образ — це копія Мадонни з каплиці Борґезе (Borghese) папської базиліки Санта Марія Маджоре (Santa Maria Maggiore), яку папа Пій V подарував ордену єзуїтів. З 1630 року ікона містилася в костелі єзуїтів у Львові. 1773 року за розпорядженням уряду з ікони було знято коштовності, а єзуїти після тривалої заборони змогли повернутися до міста лише у 1836-му.
Символічними були оздоби ікони. Їх виготовили у Львові у вигляді казимирівської та ягеллонської корон Польщі, а сама Богородиця трактувалася польською пресою як "Королева Корони Польської". Крім того, на час проведення урочистостей у Львові була "відновлена польська традиція" грати на трубі (hejnał) — із ратушевої вежі та балконів єзуїтського костелу.
Маршрут
Процесія вирушила з костелу єзуїтів через площу Святого Духа (тепер площа Підкови) і вулицею Гетьманською (тепер східний бік проспекту Свободи) до скульптури Діви Марії на площі Марійській (тепер Міцкевича). Зворотній шлях проліг вулицею Театральною.
