Місто у Великій війні

Велика війна загострила політичні процеси, які, здавалося б, мали завмерти через обмеження військових адміністрацій. Насправді ж місцеві політики продовжували шукати способи проявити себе в міському просторі, від деяких ритуалів дійсно доводилося відмовлятися, але з'являлися й нові.

Війна прискорила і кристалізувала всі політичні процеси, події почали розвиватися дуже стрімко, риторика політиків змінилася в бік мілітаризму і "справжнього задоволення" національних вимог.

Завдяки цій кристалізації можна побачити, чого досягли національні рухи поляків та українців в публічній сфері за часів австрійської автономії. І до чого ці процеси прямували, закінчившись кривавим зіткненням у листопаді 1918 році.

>>> Читати більше

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon
post picture

Масова вулична політика у Львові в період Першої світової війни

Велика війна загострила політичні процеси, які, здавалося б, мали завмерти через обмеження військових адміністрацій. Насправді ж місцеві політики продовжували шукати способи проявити себе в міському просторі. Ця тема узагальнює та проблематизує масові заходи, які відбувалися у Львові під час Першої світової війни.
post picture

Масові заходи під час російської окупації Львова (1914-1915)

Після репресій, чи не єдиним легальним способом маніфестації у Львові стали римо-католицькі урочистості. Це дозволяло полякам підкреслити свою ідентичність через конфесію, події ще й відзначалися за григоріанським календарем, тоді як росіяни офіційним зробили юліанський.
post picture

Політичні маніфестації після звільнення Львова (1915)

Після 9 червня 1915, відбувалася спроба відновити звичні практики до війни на тлі епідемій, дефіциту і близькості лінії фронту. Українцям і євреям було радше не до маніфестацій, а для поляків майданчиком для саморепрезентації залишалися релігійні та імперські свята, відновилися традиції "обходів".
post picture

Імперська пропаганда та національні протиріччя (1916)

У 1915-1916 роках поляки та українці все більше наголошували на своїй майбутній державності. Відень намагався обмежити національну активність, наскільки це було можливо в умовах, коли монархія залежала від прихильності “своїх народів”. І одночасно просував власний ідеологічний порядок денний, залишаючи за собою роль головного арбітра.
post picture

Похорон Івана Франка (1916)

Попри обмеження воєнного часу та релігійні нюанси пов'язані з атеїзмом Франка, його похорон 31 травня 1916 року став однією з наймасовіших подій українців Львова періоду до 1918 року та заманіфестував українців як суспільство, яке прагне боротися за місто.
post picture

Повернення визначних громадян (1917)

Поруч зі звичними для Львова святами, у 1917 році найбільш помітними масовими подіями стали повернення відомих осіб, яких відступаюча у 1915 році Російська армія вивезла з міста як полонених.
1 2