Релігійні ритуали

Окрім того, що Львів був центром трьох митрополій (римо-католицької, греко-католицької та вірменської), важливими елементами релігійної мозаїки були численна юдейська громада, а також помітна спільнота протестантів. Коли ж ідеться про цілеспрямовану політичну репрезентацію за допомогою релігійних інструментів, то головними дієвцями тут були поляки римо-католики та українці греко-католики. Для них така присутність в місті була частиною боротьби за Львів як центр "національного відродження". Вірменська церква в цій ситуації діяла і виглядала як частина "польського проєкту".

>>> Читати більше

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon
post picture

Релігійні ритуали в публічному просторі

Поляки римо-католики та українці греко-католики були головними дієвцями у цілеспрямованій політичній репрезентації за допомогою релігійних інструментів у Львові. Для них така присутність тут була частиною боротьби за Львів як центр "національного відродження".
post picture

Інтронізації римо-католицьких та греко-католицьких архієпископів

Львів був центром трьох митрополій: римо-католицької, греко-католицької та вірмено-католицької. З кінця ХІХ століття дві з них стають виразно "національними", що відображається в тому числі і через церемоніал інтронізації ієрархів.
post picture

900-річчя хрещення Русі (1888)

На відміну від 300-ліття Берестейської унії, святкування 900-річчя хрещення Русі символічно єдналося не з Римом, а із східнослов'янським простором.
post picture

300-ліття Берестейської церковної унії (1896)

Серія релігійних урочистостей, організованих львівською митрополією ГКЦ, приурочених католицькому ювілею. Під час них проявлялася не лише конфесійна, але й національна приналежність, а також демонструвалася лояльність до монархії.
post picture

50-ліття скасування панщини (1898)

Ювілей "звільнення селянства", який провели у  столиці коронного краю, був підтвердженням статусу Львова як місця, де твориться публічна політика, і як міста-символа, за який змагаються національні проєкти. Масовість "руського заходу", як завжди, мали забезпечити селяни з провінції.
post picture

Святкування Йордану

Найбільш знаковою регулярною щорічною релігійною урочистістю, яку проводили у Львові греко-католики, було святкування Йордану.
post picture

Коронація ікони Богородиці (1905)

Ця подія у травні 1905 року була ініційована орденом єзуїтів, що був протягом тривалого часу забороненим у австрійській монархії. Для польської громади міста і Католицької церкви, по суті, ця подія стала свідченням відродження польського характеру Львова.
post picture

Свято Божого Тіла, Стрілецьке товариство і вибори "куркового короля"

Свято дня Божого Тіла, що відзначається на 60-ий день після Великодня, було найбільш знаковим щорічним святкуванням римо-католиків у Львові. Воно мало виразно національний характер і трактувалося як "польське".
1 2