Польські національні річниці

Друга половина ХІХ століття в Європі — це час націоналізму, масових ритуалів та комеморації, які мали укріпити становище діючих еліт. Офіційний патріотизм, коли відзначалися дні народження імператорів Росії чи Австро-Угорщини, республіканські свята у Франції та річниці перемог Німеччини, доповнювався практикою вшанувань письменників та інших "національних героїв". Через залучення великих мас населення (завдяки залізничному транспорту і пресі) можна було перетворити підданих у націю.

Польське суспільство не стояло осторонь цих процесів. Святкувати річниці минулих перемог виявилося безпечнішим заняттям, аніж готувати нові повстання. І сприймалося більш патріотичним, аніж "органічна праця". Тим більше, що в умовах розділення між Німеччиною, Росією та Австро-Угорщиною польські еліти наголошували на "побудові суспільства", не кидаючи виклик існуючим імперіям.

>>> Читати більше

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon
post picture

Польські національні річниці і їх відзначення

За час автономії в Австро-Угорщині польські еліти навчилися використовувати імперський ритуал для просування свого "національного порядку денного". Діючи як влада (в символічному полі) вони ніби самі ставали владою.
post picture

300-літній ювілей Люблінської унії

Події 1869 року асоціюються переважно із початком насипання кургану на Високому Замку. Але крім цього була інша важлива сторона річниці — проведення, чи радше спроба проведення, масового вшанування.
post picture

200-та річниця перемоги під Віднем (1883)

Львівське святкування у 1883 році було, з одного боку, польським патріотичним, оскільки йшлося про перемогу короля Яна ІІІ Собєського. З іншого, відзначали успішну оборону Відня — столиці імперії, тому урочистості повністю вписувалися в загальнодержавну політику.
post picture

Вшанування польських "поетів-пророків"

Як і належить культу, навколо національних поетів сформувався календар з дат народження, смерті, виходу книжок чи публікації окремих творів. Це притаманно і полякам, і українцям, а також дозволяло регулярно "пам'ятати" поетів та "виховувати" молоде покоління.
post picture

100-та і 120-та річниці Конституції 3 травня (1891, 1911)

Відзначення річниці Конституції 3 травня використовувалося як мобілізуючий чинник. У цей день активно нагадували про себе політики, чиновники та члени різноманітних організацій, в тому числі парамілітарних.
post picture

500-та річниця Ґрюнвальдської битви (1910)

Відзначення перемоги польсько-литовсько-руських сил над "німцями"-хрестоносцями не могла не містити антинімецькі нотки. Тому, щоб уникнути конфронтації з центральною владою, в пресі використовували формулювання "перемога над хрестоносцями", що дозволяло всім, в тому числі чиновникам, зберегти лице.
1 2