Сутички з поліцією у 1878 році під час прийняття на честь депутата парламенту Отто Гауснера На честь Отто Гауснера львівська молодь вирішила влаштувати смолоскипний похід, а таке досі робили хіба що на честь приїзду цісаря.
Травневі страйки 1905 року у Львові Протягом травневих страйків 1905 року з'явилася тенденція, яка на повну силу проявилася під час липневого страйку будівельних працівників — спроба розіграти "патріотичну карту" в протистоянні робітників з працедавцями. Для цього використовували пресу, плакати на стінах будинків, промови під час мітингів чи нарад.
Тріумф і крах українських надій: Берестейський мир 1918 року Підписання Берестейського миру стало приводом для масових українських святкувань та протестів і страйків поляків, в тому числі у Львові протягом 1918 року.
Убивство студента Адама Коцка (1910) Убивство одного з лідерів українського студентського руху Адама Коцка під час заворушень у Львівському університеті 1910 році. Криваві студентські сутички стали кульмінацією українсько-польського протистояння за відкриття українського університету, після якої боротьба перейшла в більш легальне політичне русло.
Українська маніфестація в пам'ять про Адама Коцка (1912) 1 липня 1912 року у Львові відбулася українська жалобна маніфестація в пам'ять про Адама Коцка — українського студента Львівського університету, який загинув під час українсько-польських студентських сутичок два роки до того. Ця подія є рідкісним прикладом українських національних маніфестацій у Львові на початку ХХ століття, які переходили у конфлікт із поліцією.
Формування "національного" церковного календаря у Львові Українці (переважно греко-католики) та поляки (переважно римо-католики) у Львові користувалися різними календарями — юліанським та григоріанським. Кожна група мала не лише свої дати та способи відзначення однакових свят, але й ставила у святкуваннях різні пріоритети.
Цісар прибуває 1855 Відвідини цісарем Львова 22-24 червня (проїздом через Галичину до Буковини) мали підкреслено мілітарний характер.
Цісар прибуває 1880 Ці відвідини Львова цісарем не були ані першими, ані останніми. Але, мабуть, найбільш теплими та комфортними.