День солідарності робітників почали святкувати у Львові з 1890 року. Щорічні маніфестації стали елементом публічної політики у місті. Українці, поляки та євреї Львова проводили їх разом або окремо, а національне зрештою брало гору над соціальним.
Економічна криза, інфляція та безробіття протягом кількох років ставали причиною страйків будівельників, найбільшої у Львові групи робітників. У 1902 році дійшло до кривавих розрух з барикадами на вулицях міста.
