Мілітаризація національних рухів На початок ХХ століття різні парамілітарні структури стали дуже поширеним явищем. Як і їхня участь в масових заходах.
40-річчя польського "Сокола-Матері" у Львові (1907) Зліт 1907 року був не звичайним крайовим заходом, а ювілейним. Тому і тривав три дні — на один день довше, ніж зазвичай, і зібрав більшу кількість учасників.
Перший крайовий здвиг українського "Сокола" (1911) 9-10 вересня 1911 року український "Сокіл", аналогічно до регулярних польських "злетів", провів перший "здвиг" у Львові, приурочений до 50-тих роковин смерті Тараса Шевченка.
Вбивство учнем Джегалою вчителя семінарії Бутковського (1913) 11 червня 1913 року студент вчительської семінарії Ілля Джегала застрелив вчителя Кароля Бутковського (Karol Butkowski). Ця подія, а також маніфестації, які вона спровокувала, не лише засвідчила радикалізацію молоді та бажання вирішувати проблеми з допомогою пістолета, але й показала, по якій траєкторії рухалося українсько-польське протистояння.
"Військова гра" польського "Сокола" (1913) У 1913 році у Львові відбувся не звичайний зліт "Сокола", а справжня мілітарна демонстрація. З нагоди 50-річчя Січневого повстання більше 8000 озброєних та екіпірованих членів гімнастичного товариства та скаутів провели "навчання" на тему "битва за Львів проти російської армії".
Шевченківський сокільський здвиг (1914) 28 червня 1914 року у Львові відбулося масштабне відзначення 100-літнього ювілею з дня народження Тараса Шевченка — "Шевченківський здвиг". За задумом організаторів, ця подія мала бути свідченням організаційної та фізичної готовності українців у Галичині до майбутньої війни на тлі зростання україно-польського напруження.
Жовтень 1918 року у Львові Після проголошення імператора Карла І надання національної автономії народам імперії, у Львові паралельно відбулися події, покликані обґрунтувати "польськість" чи "українськість" Львова.