Зліт 1907 року був не звичайним крайовим заходом, а ювілейним. Тому і тривав три дні — на один день довше, ніж зазвичай, і зібрав більшу кількість учасників.
9-10 вересня 1911 року український "Сокіл", аналогічно до регулярних польських "злетів", провів перший "здвиг" у Львові, приурочений до 50-тих роковин смерті Тараса Шевченка.
11 червня 1913 року студент вчительської семінарії Ілля Джегала застрелив вчителя Кароля Бутковського (Karol Butkowski). Ця подія, а також маніфестації, які вона спровокувала, не лише засвідчила радикалізацію молоді та бажання вирішувати проблеми з допомогою пістолета, але й показала, по якій траєкторії рухалося українсько-польське протистояння.
У 1913 році у Львові відбувся не звичайний зліт "Сокола", а справжня мілітарна демонстрація. З нагоди 50-річчя Січневого повстання більше 8000 озброєних та екіпірованих членів гімнастичного товариства та скаутів провели "навчання" на тему "битва за Львів проти російської армії".
28 червня 1914 року у Львові відбулося масштабне відзначення 100-літнього ювілею з дня народження Тараса Шевченка — "Шевченківський здвиг". За задумом організаторів, ця подія мала бути свідченням організаційної та фізичної готовності українців у Галичині до майбутньої війни на тлі зростання україно-польського напруження.
Після проголошення імператора Карла І надання національної автономії народам імперії, у Львові паралельно відбулися події, покликані обґрунтувати "польськість" чи "українськість" Львова.
