День львівських кравців (1900)
День святої Анни 29 липня вважався професійним святом львівських кравців. Відновлення практики святкування на загальноміському рівні мало сильне політичне підґрунтя. Ініціатори заходу покликалися на львівську традицію, що існувала до розподілу Польщі у 1772 році і, за задумом організаторів, мала бути відновлена у 1900-му.
День солідарності робітників. Святкування 1 травня
День солідарності робітників почали святкувати у Львові з 1890 року. Щорічні маніфестації стали елементом публічної політики у місті. Українці, поляки та євреї Львова проводили їх разом або окремо, а національне зрештою брало гору над соціальним.
Друге "всенародне віче" русинів (1883)
Головним завданням, яке ставили перед собою організатори, була демонстрація масової народної підтримки руських політиків попри недавню поразку на виборах. Суть віча 1883 року полягала у демонстрації потужності руського політичного руху.
Жіночі віча та "День жінок"
Неділя 12 травня 1912 року була проголошена "Днем жінок" у багатьох містах Європи. До акції долучились й жіночі організації Австро-Угорщини спільно з лівими політичними партіями, в тому числі у Львові.
Жовтень 1918 року у Львові
Після проголошення імператора Карла І надання національної автономії народам імперії, у Львові паралельно відбулися події, покликані обґрунтувати "польськість" чи "українськість" Львова.
Збори "проти російського варварства в Польщі". Кінець січня – початок лютого 1905 року
У кінці січня 1905 року російська влада придушила робітничі виступи в містах Королівства Польського. Після цього львівські соціал-демократи організували збори студентів та робітників, які закінчилися ходою центром міста та погромом редакції газети "Słowo Polskie".
Зустріч гостей і демонстрація себе
Найкращий спосіб побачити, як Львів і львів'яни хотіли "показати себе" перед гостями міста — це історії цісарських візитів. Крім того, що ці візити були дуже важливими і показовими, на їх прикладі можна простежити й еволюцію зустрічей та презентації себе протягом півстоліття. А інші візити та інші гості, менш значущі, але не менш показові — були.