Місто національне
Українці та поляки не просто конкурували, вони боролися за право на це місто й край. Перші стверджували, що Львів — це "місто князя Льва, давня столиця Галицької Русі". Другі, що це "столиця найбільш вільної частини розділеної Польщі".
Місто соціальне
Емансипаційні процеси дозволили "вийти на сцену" різним національним спільнотам, в уряд крім аристократів почали потрапляти і буржуа, крім того, частими стали маніфестації робітників та жінок — як організованих груп із власною суб'єктністю.
Місто як сцена. Коли політика вийшла на вулиці
Історія масових подій на вулицях та площах Львова габсбурзького періоду.
Патріотичні маніфестації на початку Першої світової війни
Влітку 1914 року в місті відбувалися урочисті походи, мітинги, промови, для демонстрації лояльності, імперського патріотизму та підтримки армії. Інші заходи були відмінені, або перенесені не невизначений термін.
Перепоховання Маркіяна Шашкевича у Львові (1893)
Перепоховання Маркіяна Шашкевича у Львові 1 листопада 1893 року вважається однією із найбільш знакових "національних маніфестацій" русинів у місті. Крім масовості, важливою є постать самого поета як "народного будителя" — за аналогією із національними поетами інших народів.
Перше "всенародне віче" русинів у Львові: 100-та річниця правління Йосифа ІІ (1880)
У 1880 році відбулася подія, яка стала відправною точкою в процесі перетворення Львова на "столицю українського руху" в Галичині. "Всенародне віче", приурочене столітньому ювілею правління імператора Йосифа ІІ, русини розпочали в той самий день, коли поляки відзначали 50-ліття Листопадового повстання.
Перший крайовий здвиг українського "Сокола" (1911)
9-10 вересня 1911 року український "Сокіл", аналогічно до регулярних польських "злетів", провів перший "здвиг" у Львові, приурочений до 50-тих роковин смерті Тараса Шевченка.