18 жовтня 1896 року у Львові відзначали 350 років існування Стрілецького товариства. Це міг би бути звичайний ювілей пересічної організації, якби не роль "Стрільниці" в політичному житті міста кінця ХІХ — початку ХХ століття.
Ювілей "звільнення селянства", який провели у столиці коронного краю, був підтвердженням статусу Львова як місця, де твориться публічна політика, і як міста-символа, за який змагаються національні проєкти. Масовість "руського заходу", як завжди, мали забезпечити селяни з провінції.
Похорон Францішека Смольки 7 грудня 1899 року був однією з численних національних маніфестацій, на які зазвичай перетворювалися похорони діячів такого масштабу.
На початку травня 1900 року у Львові відбулися поховання ієрархів двох найбільших релігійних спільнот краю: римо-католицького архієпископа Северина Моравського та греко-католицького митрополита Юліана Куїловського.
З 29 квітня до 5 травня 1900 року Львів відвідав визначний польський письменник, автор "Хрестоносців" і "Вогнем і мечем" Генрик Сенкевич. Ця подія стала однією із найпомітніших у публічному житті Львова та однією зі знакових для польської частини львів'ян.
День святої Анни 29 липня вважався професійним святом львівських кравців. Відновлення практики святкування на загальноміському рівні мало сильне політичне підґрунтя. Ініціатори заходу покликалися на львівську традицію, що існувала до розподілу Польщі у 1772 році і, за задумом організаторів, мала бути відновлена у 1900-му.
4-7 серпня 1900 року у Львові відбувалися святкування 25-ї річниці заснування Добровільного крайового пожежного товариства (Ochotnicza straż pożarna). У святкуванні взяли участь делегати пожежних товариств з краю, а також із Буковини та Чехії.
4 жовтня 1900 року у Львові було урочисто відкрито новий міський театр. Відкриття стало однією з головних подій року у місті, свідченням зрілості громади міста, яка спромоглася на фінансування і проведення такого будівництва.
