У часи габсбурзької автономії Львів став центром протистояння двох національних проектів: українців та поляків. Євреї, друга за чисельністю громада міста, теж були важливими і помітними, але на відміну від перших двох згаданих груп, не заявляли про своє виключне право на цю територію.
Натомість українці та поляки не просто конкурували, вони боролися. Перші стверджували, що Львів — це "місто князя Льва, давня столиця Галицької Русі". Другі, що це "столиця найбільш вільної частини розділеної Польщі".
