В часи габсбурзької автономії Львів став центром протистояння двох національних проєктів: українців та поляків. Євреї, друга за чисельністю громада міста, теж проводили публічні акції в місті, але на відміну від перших двох згаданих груп, не заявляли про своє виключне право на цю територію.
Натомість українці та поляки не просто конкурували, вони боролися за право на це місто й край. Перші стверджували, що Львів — це "місто князя Льва, давня столиця Галицької Русі". Другі, що це "столиця найбільш вільної частини розділеної Польщі".