Період габсбурзької автономії — це час емансипації, в процесі якої різні групи населення стають "видимими". І отримують якщо не право голосу в сучасному значенні цього слова, то принаймні можливість "виговоритись" на мітингах та маніфестаціях, підписати петицію чи обговорити законопроєкт.
Це час поширення не лише націоналізму, а й соціалістичних ідей, які в Австро-Угорщині, де потрібно було узгоджувати інтереси різних народів, оформилися у специфічний тип соціалізму — австромарксизм, який приділяв значну увагу власне національному питанню.
Емансипаційні процеси дозволили "вийти на сцену" різним національним спільнотам, в уряд крім аристократів почали потрапляти і буржуа, крім того, частими стали маніфестації робітників та жінок — як організованих груп із власною суб'єктністю.