День львівських кравців (1900)
День святої Анни 29 липня вважався професійним святом львівських кравців. Відновлення практики святкування на загальноміському рівні мало сильне політичне підґрунтя. Ініціатори заходу покликалися на львівську традицію, що існувала до розподілу Польщі у 1772 році і, за задумом організаторів, мала бути відновлена у 1900-му.
25-ий ювілей Крайового пожежного товариства (1900)
4-7 серпня 1900 року у Львові відбувалися святкування 25-ї річниці заснування Добровільного крайового пожежного товариства (Ochotnicza straż pożarna). У святкуванні взяли участь делегати пожежних товариств з краю, а також із Буковини та Чехії.
Відкриття Міського театру (1900)
4 жовтня 1900 року у Львові було урочисто відкрито новий міський театр. Відкриття стало однією з головних подій року у місті, свідченням зрілості громади міста, яка спромоглася на фінансування і проведення такого будівництва.
Місто соціальне
Емансипаційні процеси дозволили "вийти на сцену" різним національним спільнотам, в уряд крім аристократів почали потрапляти і буржуа, крім того, частими стали маніфестації робітників та жінок — як організованих груп із власною суб'єктністю.
День солідарності робітників. Святкування 1 травня
День солідарності робітників почали святкувати у Львові з 1890 року. Щорічні маніфестації стали елементом публічної політики у місті. Українці, поляки та євреї Львова проводили їх разом або окремо, а національне зрештою брало гору над соціальним.
Святкування Йордану
Найбільш знаковою регулярною щорічною релігійною урочистістю, яку проводили у Львові греко-католики, було святкування Йордану.
"Криваві розрухи". Страйк будівельних робітників (1902)
Економічна криза, інфляція та безробіття протягом кількох років ставали причиною страйків будівельників, найбільшої у Львові групи робітників. У 1902 році дійшло до кривавих розрух з барикадами на вулицях міста.