Місто в імперії

В часи неоабсолютизму, після придушення Весни народів, імперські та релігійні ритуали фактично були єдиним дозволеним варіантом вуличної маніфестації. З часом, коли ліберальні реформи та автономія дозволили місцевим політичним активістам відкрито маніфестувати свої погляди, на ці ритуали накладалися все нові і нові сенси. Це дуже добре ілюструють, наприклад, п'ять візитів цісаря Франца Йосифа до Львова.

Місцеві еліти використовували ці нагоди, щоб популяризувати свої ідеї, а точніше "показати себе" і "показати місто" відповідно до своїх поглядів та переконань. Але головне, що ці ритуали стали прикладом і основою для подальшої "вуличної" масової політики.

Коли політика імперії відійшла від неоабсолютизму і почався період лібералізації, у міських еліт з'явилося багато інших способів "показати себе", крім релігійних ритуалів та цісарських візитів. Це були, зокрема, зустрічі видатних гостей, маркування публічного простору та масові заходи, пов'язані з місцевою історією.

>>> Читати більше

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon
post picture

Свято Божого Тіла, Стрілецьке товариство і вибори "куркового короля"

Свято дня Божого Тіла, що відзначається на 60-ий день після Великодня, було найбільш знаковим щорічним святкуванням римо-католиків у Львові. Воно мало виразно національний характер і трактувалося як "польське".
post picture

Формування "національного" церковного календаря у Львові

Українці (переважно греко-католики) та поляки (переважно римо-католики) у Львові користувалися різними календарями — юліанським та григоріанським. Кожна група мала не лише свої дати та способи відзначення однакових свят, але й ставила у святкуваннях різні пріоритети.
post picture

Похорон Івана Франка (1916)

Попри обмеження воєнного часу та релігійні нюанси пов'язані з атеїзмом Франка, його похорон 31 травня 1916 року став однією з наймасовіших подій українців Львова періоду до 1918 року та заманіфестував українців як суспільство, яке прагне боротися за місто.
1 3 4 5