В часи неоабсолютизму, після придушення Весни народів, імперські та релігійні ритуали фактично були єдиним дозволеним варіантом вуличної маніфестації. З часом, коли ліберальні реформи та автономія дозволили місцевим політичним активістам відкрито маніфестувати свої погляди, на ці ритуали накладалися все нові і нові сенси. Це дуже добре ілюструють, наприклад, п'ять візитів цісаря Франца Йосифа до Львова.
Місцеві еліти використовували ці нагоди, щоб популяризувати свої ідеї, а точніше "показати себе" і "показати місто" відповідно до своїх поглядів та переконань. Але головне, що ці ритуали стали прикладом і основою для подальшої "вуличної" масової політики.
Коли політика імперії відійшла від неоабсолютизму і почався період лібералізації, у міських еліт з'явилося багато інших способів "показати себе", крім релігійних ритуалів та цісарських візитів. Це були, зокрема, зустрічі видатних гостей, маркування публічного простору та масові заходи, пов'язані з місцевою історією.
>>> Читати більше
