40-річчя польського "Сокола-Матері" у Львові (1907)
Зліт 1907 року був не звичайним крайовим заходом, а ювілейним. Тому і тривав три дні — на один день довше, ніж зазвичай, і зібрав більшу кількість учасників.
115-та річниця перемоги Костюшка під Рацлавицями (1909)
"Обходи" до 115-ліття перемоги Костюшка під Рацлавіцами належать якраз до цієї категорії, адже, крім традиційних богослужінь, урочистих академій і мітингів, містили інші цікаві "нестандартні" заходи.
Студенти і боротьба за статус Львівського університету (1909)
Питання Львівського університету було частиною ширшого протистояння за статус мови, а отже елементом національної конкуренції між поляками та українцями. Студенти, як найбільш "прогресивна" та активна частина суспільства, були "на передовій" цієї боротьби.
Убивство студента Адама Коцка (1910)
Убивство одного з лідерів українського студентського руху Адама Коцка під час заворушень у Львівському університеті 1910 році. Криваві студентські сутички стали кульмінацією українсько-польського протистояння за відкриття українського університету, після якої боротьба перейшла в більш легальне політичне русло.
500-та річниця Ґрюнвальдської битви (1910)
Відзначення перемоги польсько-литовсько-руських сил над "німцями"-хрестоносцями не могла не містити антинімецькі нотки. Тому, щоб уникнути конфронтації з центральною владою, в пресі використовували формулювання "перемога над хрестоносцями", що дозволяло всім, в тому числі чиновникам, зберегти лице.
Перший крайовий здвиг українського "Сокола" (1911)
9-10 вересня 1911 року український "Сокіл", аналогічно до регулярних польських "злетів", провів перший "здвиг" у Львові, приурочений до 50-тих роковин смерті Тараса Шевченка.
Вшанування українських "поетів-пророків"
Як і у випадку з польськими "поетами-пророками", українці наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття взялися активно формувати свій "національний пантеон". І так само як серед поляків, в українському середовищі існував конфлікт між світською інтелігенцією та католицькою церквою.