Руські віча

Багато масових заходів, які проводили українці у Львові в часи автономії, мали назву "віче". Це була своєрідна відповідь на численні польські демонстрації та історичні "обходи". При цьому саме віче теж могло бути скликане до якоїсь історичної дати. Наприклад, перше всенародне руське віче на честь ювілею імператора Йосифа ІІ — "визволителя Русі" у 1880 році, або щорічні віча, приурочені до річниць скасування панщини — так звані Свята Свободи. Останні, до речі, блокувала польська адміністрація як небажані заходи, на яких говорили про "звільнення з лядської неволі". І як українці критикували поляків за "вигадані річниці", так і поляки називали руські маніфестації не вічами, а ідеологічною обробкою несвідомих селян.

Ця критика ґрунтувалася на тому, що тогочасне уявлення про віче передбачало певну форму проведення. Зокрема, мали бути "делегати", кимось уповноважені для голосування, а також "доповідачі", а отже — якась дискусія чи обговорення. Очевидно, в умовах, коли на віче збиралося декілька тисяч осіб, важко уявити діалог чи голосування.

>>> Читати більше

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon
post picture

Руські віча: маніфестації українців

Багато масових заходів, які проводили українці у Львові в часи автономії, мали назву "віче". Це була своєрідна відповідь на численні польські демонстрації та історичні "обходи".
post picture

Перше "всенародне віче" русинів у Львові: 100-та річниця правління Йосифа ІІ (1880)

У 1880 році відбулася подія, яка стала відправною точкою в процесі перетворення Львова на "столицю українського руху" в Галичині. "Всенародне віче", приурочене столітньому ювілею правління імператора Йосифа ІІ, русини розпочали в той самий день, коли поляки відзначали 50-ліття Листопадового повстання.
post picture

Друге "всенародне віче" русинів (1883)

Головним завданням, яке ставили перед собою організатори, була демонстрація масової народної підтримки руських політиків попри недавню поразку на виборах. Суть віча 1883 року полягала у демонстрації потужності руського політичного руху.
post picture

50-ліття скасування панщини (1898)

Ювілей "звільнення селянства", який провели у  столиці коронного краю, був підтвердженням статусу Львова як місця, де твориться публічна політика, і як міста-символа, за який змагаються національні проєкти. Масовість "руського заходу", як завжди, мали забезпечити селяни з провінції.
post picture

250-ліття облоги Львова військами Богдана Хмельницького (1655-1905)

Дві паралельні події, присвячені одній історії — облозі Львова військами Богдана Хмельницького та московського царя Олексія в 1655 році — демонструють протистояння українського і польського суспільства в тогочасному Львові.
post picture

Вшанування українських "поетів-пророків"

Як і у випадку з польськими "поетами-пророками", українці наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття взялися активно формувати свій "національний пантеон". І так само як серед поляків, в українському середовищі існував конфлікт між світською інтелігенцією та католицькою церквою.
post picture

Шевченківський сокільський здвиг (1914)

28 червня 1914 року у Львові відбулося масштабне відзначення 100-літнього ювілею з дня народження Тараса Шевченка — "Шевченківський здвиг". За задумом організаторів, ця подія мала бути свідченням організаційної та фізичної готовності українців у Галичині до майбутньої війни на тлі зростання україно-польського напруження.