Меню Закрити
Центр міської історії
вул. акад. Богомольця, 6 Львів, 79005, Україна

Усі події

Цей проєкт фокусується на подіях в публічному просторі міста, під відкритим небом. Після силового придушення "Весни народів" 1848 року, влада забороняла їх і знову дозволила лише з початком конституційних змін. До 1867 року єдиними легальними шляхами виходу назовні були релігійні відзначення чи зустрічі цісаря. Вийти на вулицю, щоб висловити свою думку, і щоб це автоматично не вважалося бунтом, все ще залишалося новинкою.

З часом форма цих подій змінювалася — якщо спершу були поширеними віча як збори активістів, де кожного учасника можна зареєструвати та проконтролювати, то невдовзі набули популярності політичні маніфестації та мітинги, в яких окрема особа могла загубитися у натовпі. Змінилася форма зібрань, а слово "віче" залишилося на позначення обох типів подій: камерних і масових. Це, в свою чергу, означало, що участь в політиці могла бути анонімною, а учасники — поводитися більш радикально та менш законослухняно.

>>> Читати більше

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon
post picture

Студенти і боротьба за статус Львівського університету (1909)

 Питання Львівського університету було частиною ширшого протистояння за статус мови, а отже елементом національної конкуренції між поляками та українцями. Студенти, як найбільш "прогресивна" та активна частина суспільства, були "на передовій" цієї боротьби.
post picture

Убивство студента Адама Коцка (1910)

 Убивство одного з лідерів українського студентського руху Адама Коцка під час заворушень у Львівському університеті 1910 році. Криваві студентські сутички стали кульмінацією українсько-польського протистояння за відкриття українського університету, після якої боротьба перейшла в більш легальне політичне русло.
post picture

500-та річниця Ґрюнвальдської битви (1910)

 Відзначення перемоги польсько-литовсько-руських сил над "німцями"-хрестоносцями не могла не містити антинімецькі нотки. Тому, щоб уникнути конфронтації з центральною владою, в пресі використовували формулювання "перемога над хрестоносцями", що дозволяло всім, в тому числі чиновникам, зберегти лице.
post picture

Свято Божого Тіла, Стрілецьке товариство і вибори "куркового короля"

 Свято дня Божого Тіла, що відзначається на 60-ий день після Великодня, було найбільш знаковим щорічним святкуванням римо-католиків у Львові. Воно мало виразно національний характер і трактувалося як "польське".
post picture

Вшанування українських "поетів-пророків"

 Як і у випадку з польськими "поетами-пророками", українці наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття взялися активно формувати свій "національний пантеон". І так само як серед поляків, в українському середовищі існував конфлікт між світською інтелігенцією та католицькою церквою.
post picture

Українська маніфестація в пам'ять про Адама Коцка (1912)

 1 липня 1912 року у Львові відбулася українська жалобна маніфестація в пам'ять про Адама Коцка — українського студента Львівського університету, який загинув під час українсько-польських студентських сутичок два роки до того. Ця подія є рідкісним прикладом українських національних маніфестацій у Львові на початку ХХ століття, які переходили у конфлікт із поліцією.
post picture

Демонстрація з приводу Холмщини, сутички з поліцією та спалення портрета російського царя (1912)

 У 1912 році російська Дума ухвалила рішення про виокремлення Холмщини з Королівства Польського і перетворення її на окрему губернію. Це рішення спричинило у Львові масові заворушення, протести проти царської політики, конфлікти з поліцією, а також спалення портретів царя і спадкоємця російського престолу під час мітингу біля пам'ятника Адаму Міцкевичу.
1 … 6 7 8 9 10