Ювілеї польського Січневого повстання (1888, 1913)
Роковини Січневого повстання — це ще одна дата, важлива для польського національного руху. Зважаючи на політичну ситуацію та рівень свобод в різних частинах розділеної Речі Посполитої (німецькій, австрійській та російській), закономірно, що найбільш сприятливі умови для відзначення подібних ювілеїв були саме в Галичині.
Вбивство учнем Джегалою вчителя семінарії Бутковського (1913)
11 червня 1913 року студент вчительської семінарії Ілля Джегала застрелив вчителя Кароля Бутковського (Karol Butkowski). Ця подія, а також маніфестації, які вона спровокувала, не лише засвідчила радикалізацію молоді та бажання вирішувати проблеми з допомогою пістолета, але й показала, по якій траєкторії рухалося українсько-польське протистояння.
"Військова гра" польського "Сокола" (1913)
У 1913 році у Львові відбувся не звичайний зліт "Сокола", а справжня мілітарна демонстрація. З нагоди 50-річчя Січневого повстання більше 8000 озброєних та екіпірованих членів гімнастичного товариства та скаутів провели "навчання" на тему "битва за Львів проти російської армії".
Масова вулична політика у Львові в період Першої світової війни
Велика війна загострила політичні процеси, які, здавалося б, мали завмерти через обмеження військових адміністрацій. Насправді ж місцеві політики продовжували шукати способи проявити себе в міському просторі. Ця тема узагальнює та проблематизує масові заходи, які відбувалися у Львові під час Першої світової війни.
Шевченківський сокільський здвиг (1914)
28 червня 1914 року у Львові відбулося масштабне відзначення 100-літнього ювілею з дня народження Тараса Шевченка — "Шевченківський здвиг". За задумом організаторів, ця подія мала бути свідченням організаційної та фізичної готовності українців у Галичині до майбутньої війни на тлі зростання україно-польського напруження.
Патріотичні маніфестації на початку Першої світової війни
Влітку 1914 року в місті відбувалися урочисті походи, мітинги, промови, для демонстрації лояльності, імперського патріотизму та підтримки армії. Інші заходи були відмінені, або перенесені не невизначений термін.
Масові заходи під час російської окупації Львова (1914-1915)
Після репресій, чи не єдиним легальним способом маніфестації у Львові стали римо-католицькі урочистості. Це дозволяло полякам підкреслити свою ідентичність через конфесію, події ще й відзначалися за григоріанським календарем, тоді як росіяни офіційним зробили юліанський.