Перше всенародне віче русинів (1880)
У 1880 році відбулася подія, яка стала відправною точкою в процесі перетворення Львова на "столицю українського руху" в Галичині. "Всенародне віче", приурочене столітньому ювілею правління імператора Йосифа ІІ, русини розпочали в той самий день, коли поляки відзначали 50-ліття Листопадового повстання.
Похорон Володимира Барвінського (1883)
Володимир Барвінський був ідеологом народовецького руху, засновником та редактором часопису "Діло", письменником. Його смерть та похорон у 1883 році стали початком формування українського національного пантеону на Личаківському цвинтарі.
200-та річниця перемоги під Віднем (1883)
Львівське святкування у 1883 році було, з одного боку, польським патріотичним, оскільки йшлося про перемогу короля Яна ІІІ Собєського. З іншого, відзначали успішну оборону Відня — столиці імперії, тому урочистості повністю вписувалися в загальнодержавну політику.
Друге "всенародне віче" русинів (1883)
Головним завданням, яке ставили перед собою організатори, була демонстрація масової народної підтримки руських політиків попри недавню поразку на виборах. Суть віча 1883 року полягала у демонстрації потужності руського політичного руху.
Інтронізації римо-католицьких та греко-католицьких архієпископів
Львів був центром трьох митрополій: римо-католицької, греко-католицької та вірмено-католицької. З кінця ХІХ століття дві з них стають виразно "національними", що відображається в тому числі і через церемоніал інтронізації ієрархів.
900-річчя хрещення Русі (1888)
На відміну від 300-ліття Берестейської унії, святкування 900-річчя хрещення Русі символічно єдналося не з Римом, а із східнослов'янським простором.
Вшанування польських "поетів-пророків"
Як і належить культу, навколо національних поетів сформувався календар з дат народження, смерті, виходу книжок чи публікації окремих творів. Це притаманно і полякам, і українцям, а також дозволяло регулярно "пам'ятати" поетів та "виховувати" молоде покоління.